Статьи
                             Герб України                             

З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про ліцензування певних видів
господарської діяльності

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2000, N 36, ст.299 )

{ остання редакція від 25.06.2009 }


Цей Закон визначає види господарської діяльності, що
підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, встановлює
державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність
суб'єктів господарювання та органів ліцензування за порушення
законодавства у сфері ліцензування.

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:

анулювання ліцензії - позбавлення ліцензіата органом
ліцензування права на провадження певного виду господарської
діяльності;

виробництво (виготовлення) - діяльність, пов'язана з випуском
продукції, яка включає всі стадії технологічного процесу, а також
реалізацію продукції власного виробництва;

господарська діяльність - будь-яка діяльність, у тому числі
підприємницька, юридичних осіб, а також фізичних осіб - суб'єктів
підприємницької діяльності, пов'язана з виробництвом
(виготовленням) продукції, торгівлею, наданням послуг, виконанням
робіт;

ліцензіат - суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на
провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає
ліцензуванню;

ліцензія - документ державного зразка, який засвідчує право
ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської
діяльності протягом визначеного строку за умови виконання
ліцензійних умов;

ліцензійні умови - установлений з урахуванням вимог законів
вичерпний перелік організаційних, кваліфікаційних та інших
спеціальних вимог, обов'язкових для виконання при провадженні
видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню;

ліцензування - видача, переоформлення та анулювання ліцензій,
видача дублікатів ліцензій, ведення ліцензійних справ та
ліцензійних реєстрів, контроль за додержанням ліцензіатами
ліцензійних умов, видача розпоряджень про усунення порушень
ліцензійних умов, а також розпоряджень про усунення порушень
законодавства у сфері ліцензування;

орган ліцензування - орган виконавчої влади, визначений
Кабінетом Міністрів України, або спеціально уповноважений
виконавчий орган рад для ліцензування певних видів господарської
діяльності;

плата за ліцензію - разовий платіж, що вноситься суб'єктом
господарювання за одержання ліцензії;

повторне порушення - вчинення ліцензіатом протягом строку дії
ліцензії повторного порушення певних ліцензійних умов після
застосування санкцій за аналогічне порушення;

розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов -
рішення органу ліцензування про необхідність усунення ліцензіатом
у встановлені строки порушень ліцензійних умов; { Абзац
дванадцятий частини першої статті 1 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 1571-VI від 25.06.2009 }

розпорядження про усунення порушень законодавства у сфері
ліцензування - рішення спеціально уповноваженого органу з питань
ліцензування про необхідність усунення органом ліцензування в
установлені строки порушень законодавства у сфері ліцензування;
{ Абзац тринадцятий частини першої статті 1 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 1571-VI від 25.06.2009 }

суб'єкт господарювання - зареєстрована в установленому
законодавством порядку юридична особа незалежно від її
організаційно-правової форми та форми власності, яка провадить
господарську діяльність, крім органів державної влади та органів
місцевого самоврядування, а також фізична особа - суб'єкт
підприємницької діяльності;

торгівля - будь-які операції, що здійснюються за договорами
купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими
договорами, які передбачають передачу прав власності на товари.

Стаття 2. Сфера дії Закону

Дія цього Закону поширюється на всіх суб'єктів
господарювання.

Ліцензування банківської діяльності, професійної діяльності
на ринку цінних паперів, діяльності з надання фінансових послуг,
зовнішньоекономічної діяльності, ліцензування діяльності в галузі
телебачення і радіомовлення, ліцензування у сфері
електроенергетики та використання ядерної енергії, ліцензування у
сфері освіти, ліцензування у сфері інтелектуальної власності,
виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим,
алкогольними напоями та тютюновими виробами, у сфері
телекомунікацій, будівництві здійснюється згідно з законами, що
регулюють відносини у цих сферах. { Частина друга статті 2 із
змінами, внесеними згідно із Законами...}

Ліцензування діяльності з обігу наркотичних засобів,
психотропних речовин і прекурсорів здійснюється відповідно до
цього Закону з урахуванням особливостей, визначених Законом
України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори"
{ Статтю 2 доповнено частиною згідно із Законом
N 530-V від 22.12.2006 }

Навчання у сфері освіти в частині організації навчання та
підвищення кваліфікації спеціалістів з питань організації та
здійснення процедур закупівель здійснюється у порядку, визначеному
Законом України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні
кошти" , та не підлягає ліцензуванню. { Статтю 2
доповнено частиною згідно із Законом N 424-V від
01.12.2006 }

Види господарської діяльності, крім випадків, передбачених
частиною другою цієї статті, які не включені до переліку видів
господарської діяльності, встановленого статтею 9 цього Закону, не
підлягають ліцензуванню.

Стаття 3. Основні принципи державної
політики у сфері ліцензування

Основними принципами державної політики у сфері ліцензування
є:

забезпечення рівності прав, законних інтересів усіх суб'єктів
господарювання;

захист прав, законних інтересів, життя та здоров'я громадян,
захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки
держави;

встановлення єдиного порядку ліцензування видів господарської
діяльності на території України та визначення його особливостей
для окремих видів господарської діяльності, що зумовлені
специфікою їх провадження, у законах, що регулюють відносини у
відповідній сфері, крім випадків, передбачених частиною другою
статті 2 цього Закону; { Абзац четвертий частини першої статті 3 в
редакції Закону N 1571-VI від 25.06.2009 }

встановлення єдиного переліку видів господарської діяльності,
що підлягають ліцензуванню;

запровадження ліцензування окремого виду господарської
діяльності у разі недостатності інших засобів державного
регулювання господарської діяльності, визначених відповідним
законом. { Частину першу статті 3 доповнено абзацом шостим згідно
із Законом N 1571-VI від 25.06.2009 }

Ліцензування не може використовуватися для обмеження
конкуренції у провадженні господарської діяльності.

Ліцензія є єдиним документом дозвільного характеру, який дає
право на зайняття певним видом господарської діяльності, що
відповідно до законодавства підлягає обмеженню.

Стаття 4. Повноваження органів державної
влади у сфері ліцензування

Верховна Рада України визначає основні напрями державної
політики у сфері ліцензування, законодавчі основи її реалізації.

Реалізацію державної політики у сфері ліцензування здійснює
Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважений орган з питань
ліцензування, а також органи виконавчої влади, визначені Кабінетом
Міністрів України, спеціально уповноважені
виконавчі органи рад, уповноважені провадити ліцензування певних
видів господарської діяльності.

Розробку та реалізацію державної політики ліцензування
телерадіомовлення здійснює Національна рада України з питань
телебачення і радіомовлення. { Статтю 4 доповнено частиною третьою
згідно із Законом N 3317-IV від 12.01.2006 }

Стаття 5. Спеціально уповноважений орган
з питань ліцензування

Спеціально уповноважений орган з питань ліцензування:

розробляє основні напрями розвитку ліцензування;

розробляє проекти нормативно-правових актів з питань
ліцензування;

погоджує проекти нормативно-правових актів з питань
ліцензування, що розробляються та приймаються органами виконавчої
влади;

узагальнює практику застосування нормативно-правових актів з
питань ліцензування;

здійснює нагляд за додержанням органами ліцензування
законодавства у сфері ліцензування та дає роз'яснення щодо його
застосування; { Абзац шостий частини першої статті 5 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 1571-VI від 25.06.2009 }

здійснює методичне керівництво, інформаційне забезпечення
діяльності органів ліцензування;

визначає форми документів у сфері ліцензування та правила їх
оформлення;

погоджує за поданням органу ліцензування ліцензійні умови
провадження певного виду господарської діяльності та порядок
контролю за їх додержанням, крім випадків, передбачених цим
Законом; { Абзац дев'ятий частини першої статті 5 із змінами,
внесеними згідно із Законами N 2340-IV від 13.01.2005,
N 1571-VI від 25.06.2009 }

формує експертно-апеляційну раду;

організовує підготовку, перепідготовку та підвищення
кваліфікації фахівців з ліцензування;

веде Єдиний ліцензійний реєстр;

організовує замовлення, постачання, облік і звітність
витрачання бланків ліцензій;

видає розпорядження про усунення порушень законодавства у
сфері ліцензування. { Абзац чотирнадцятий частини першої статті 5
із змінами, внесеними згідно із Законом N 1571-VI від
25.06.2009 }


{ Абзац п'ятнадцятий частини першої статті 5 виключено на
підставі Закону N 1571-VI від 25.06.2009 }


Для забезпечення підготовки, перепідготовки та підвищення
кваліфікації фахівців з ліцензування спеціально уповноважений
орган з питань ліцензування здійснює розроблення навчальних
програм, методичних рекомендацій та посібників, установлює порядок
підготовки та атестації фахівців з ліцензування.

Для здійснення своїх повноважень спеціально уповноважений
орган з питань ліцензування має свої територіальні органи, які
діють на підставі положень, що затверджуються спеціально
уповноваженим органом з питань ліцензування.

Розпорядження спеціально уповноваженого органу з питань
ліцензування, прийняті у межах його компетенції, є обов'язковими
до виконання органами виконавчої влади та органами місцевого
самоврядування, юридичними особами всіх форм власності, а також
фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності.

Розпорядження спеціально уповноваженого органу з питань
ліцензування можуть бути оскаржені до суду.

Стаття 6. Орган ліцензування

Орган ліцензування:

забезпечує виконання законодавства у сфері ліцензування;

затверджує ліцензійні умови провадження певного виду
господарської діяльності та порядок контролю за їх додержанням за
погодженням із спеціально уповноваженим органом з питань
ліцензування, крім випадків, передбачених ци